Відкриття ринку землі сільгосппризначення, схоже, відкладається ще на рік.

Одна з ключових економічних реформ нинішньої влади — земельна — вийшла, за словами глави Держземагентства Сергія Тимченка, на фінішну пряму. За «фінішною стрічкою» чекає «приз» — зняття мораторію на продаж сільгоспугідь. Однак даний відрізок шляху земельної реформи несподівано для багатьох помітно подовжився.

Як повідомлялося раніше газетою День від 25.11.11. Цитата: «Земельна реформа забуксувала чи не на фінішній межі, коли народні депутати в минулий четвер прийняли за основу законопроект № 9001-1« Про ринок земель », але все ж таки відправили його на повторне перше читання. Втім, у Державному агентстві земельних ресурсів вважають це не поразкою, а дуже позитивним моментом. Позавчора глава агентства Сергій Тимченко заявив, що тепер можна говорити про земельну реформу в «контексті її завершення». «Будь-яка нерішучість, всяке затягування процесу реформування, — упевнений глава агентства, — лише щодня посилюють деградацію українського села ».»

Ще влітку в Держземагентства прогнозували, що закон про ринок землі (необхідна умова скасування мораторію) Верховна Рада прийме у вересні-жовтні, і з 1 січня 2012 року він набуде чинності. На дворі вже кінець листопада, а закон і нині там, де був — у Верховній Раді на розгляді. Точніше — на доопрацюванні: минулого четверга, 17 листопада (після тріумфального прийняття 366-ма голосами закону про вибори), парламент відправив урядовий законопроект про ринок землі на повторне перше читання. Справедливості заради слід зауважити, що два депутатських законопроекти на ту ж тему — Григорія Смітюха (Партія регіонів) і відомого Олега Ляшко — спіткала більш сумна доля, їх взагалі відхилили. Перший (Смітюха) надто вже схожий на урядовий, другий (Ляшко) — дуже вже відрізнявся, заперечуючи право приватної власності на землю в принципі.

Те, що урядовий законопроект про ринок землі депутати відправили на повторне перше читання, не означає, що він поганий, стверджував у ході проведеного днями «круглого столу», присвяченого реалізації земельної реформи, перший заступник голови Держземагентства Микола Калюжний. Можна було б, мовляв, і прийняти документ у першому читанні, але тоді в нього не можна було б внести деякі пропозиції, що надійшли в процесі обговорення законопроекту.

До таких пан Калюжний відніс зокрема прохання фермерів або виключити фермерські господарства з переліку суб’єктів, що наділяють правом купувати землю сільгосппризначення (в нинішній версії законопроекту — держава, фермерські господарства та фізичні особи), або записати в законі, що таке право мають лише фермерські господарства, зареєстровані до 1 січня 2011 року. Інакше, мовляв, почнеться масова реєстрація по суті фіктивних фермерських господарств, які потім скуплять всю землю.

Також багато учасників широкомасштабного обговорення урядового проекту (глава Держземагентства Сергій Тимченко розповів, що він і його колеги об’їхали всю Україну, провели 6000 селянських сходів …) висловилися за зменшення максимальної площі земель, які буде дозволено концентрувати в одних руках. Як вже писав «Главред», фермери не згодні зі статтею 15-й законопроекту: «Гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи … в цілому не може перевищувати 2100 гектарів». На їхню думку, 2100 га на одного — це дуже багато.

З думкою фермерів збігається і висновок профільного комітету Верховної Ради: «У законопроекті не враховано той факт, що вкрай незадовільний матеріальний стан переважної більшості осіб, які проживають у сільській місцевості, не дозволяє їм купувати землю в такому розмірі. По-друге, не враховано той факт, що середня площа сільськогосподарських угідь одної сільської ради в Україні становить близько 2400 га. Нескладні розрахунки дозволяють зробити висновок, що в разі прийняття законопроекту одна сім’я може стати власником всіх земельних масивів кількох сіл, що може привести до створення латифундій. В умовах, коли сучасні агротехнології не потребують застосування великої кількості людської праці, це призведе до досить швидкого вимирання сіл ».

За словами Миколи Калюжного, гранична максимальна площа земельних ділянок у приватній власності однієї особи може бути скорочена до 500 га, або навіть до 100 — залежно від кліматичної зони … Чому не можна було, якщо вже «глас народу» підтримали фахівці, відобразити дані пропозиції в законопроекті ДО розгляду його парламентом — незрозуміло.

Тепер в Держземагентства обіцяють, що доопрацьований проект закону про ринок землі в Раді побачать максимум 8 грудня. «Наша мрія — щоб цей закон був прийнятий до кінця цього року, або хоча б на цій сесії, до 12 січня, — каже Микола Калюжний. — А вирішувати, коли знімати мораторій — це справа депутатів … »Перший заступник голови Держземагентства також висловлює сподівання, що даний закон вступить в силу з 1 січня 2012 року щодо земель несільськогосподарського призначення. А в іншій його частині — «можливо, з 1 січня 2013 року».

Судячи з усього, мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, який, за висловом провідного фахівця із земельних відносин Андрія Мартина, «жорстко зафіксував неефективну систему власності на землю», буде в черговий раз продовжений.

Нинішні власники земельних паїв — люди пенсійного та передпенсійного віку — вже не в змозі обробляти свої наділи, а молоді, які в змозі, не можуть стати повноправними власниками сільгоспугідь. «Тільки повноцінний ринок зробить землю ліквідним активом», — вважає експерт.

Цікаво, що фермери, теж зацікавлені, за логікою пана Мартина, у повноцінному ринку, вимагають не якнайшвидшого його введення, а зовсім навпаки, при цьому погрожуючи владі Селянським майданом. Однак поки земельна реформа буксує, крихка стабільність у взаєминах провайдерів ринку землі та його майбутніх суб’єктів зберігається.

 

Додайте свій коментар (оберіть спосіб)

17 Коментарів до Чому забуксувала земельна реформа?
  1. Наталія Стеценко Наталія Стеценко:

    41

  2. Степан Мельник Степан Мельник:

    Роо

  3. Степан Мельник Степан Мельник:

    Пор

  4. Степан Мельник Степан Мельник:

    Прп

  5. Степан Мельник Степан Мельник:

    Фіцй

  6. Степан Мельник Степан Мельник:

    Фіін

  7. Степан Мельник Степан Мельник:

    Тлро

  8. Степан Мельник Степан Мельник:

    ‘єжж

  9. Степан Мельник Степан Мельник:

    Мсчр

  10. Степан Мельник Степан Мельник:

    Фіцйї

  11. Степан Мельник Степан Мельник:

    Тоа

  12. Степан Мельник Степан Мельник:

    Шрєї

  13. Степан Мельник Степан Мельник:

    ‘їїї

  14. Степан Мельник Степан Мельник:

    Єєїї

  15. Степан Мельник Степан Мельник:

    Їїх

  16. Степан Мельник Степан Мельник:

    Имс

  17. Степан Мельник Степан Мельник:

    Тлор

ВКонтакте
FaceBook
Стандартні

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>