Село бунтує за паї

-1+1 (No Ratings Yet)
Дата 18.01.2012, категорія: Новини ринку нерухомості України, автор: ,

Конфлікт, про який піде мова, можливо, не зовсім характерний для нинішньої української дійсності, адже в українських селян, на жаль, дуже рідко є розкіш вибору між потенційними орендарями належних їм земельних паїв.

Але головна особливість, що перетворює його в системний, — свавілля чиновника, для якого не тільки інтереси сільської громади «по боку», а й закон — вже навіть не дишло і рішення суду — не указ. Це свавілля стало настільки нахабним і нестерпним, що вже, здається, ось-ось лопне навіть горезвісне терпіння українського селянина.

Терпіння жителів Топилівка — на волосині. Лопне, якщо до весни їм не повернуть кровні земельні паї і надалі не будуть перешкоджати перейти до орендаря, який платить не півтора відсотка, а п’ять. Ляжуть під трактора, а засіяти поля не дадуть. Після трьох років ходіння по муках вони готові і на великі жертви.

Селяни втратили віру в президентів, уряд, депутатів, губернаторів, бо, виходить, не вони вершать їхню земельну долю, а непоступливий керівник Держкомзему в Чигиринському районі. Ігноруючи визначення судів кількох інстанцій, зокрема й Верховного, земельний чиновник шукає будь-які зачіпки, щоб призупинити міграцію селян від недбайливого і скупого інвестора до господарського і щедрого.

Знущання над власниками паїв єзуїтські, оскільки суд визнав оскаржувані договори оренди … неукладеними. Тобто фіктивними. А значить, і причин для конфлікту навіть в зародку не було.

Петро Коваленко хоч і наблизився до 70-річного життєвого рубежу, але виглядає по-молодецьки, з комсомольським завзяттям хрущовських часів. Тому, коли завалився колгосп, на вівтар якого поклав 53 роки життя, не зневірився. Односельці знають його як полум’яного агітатора за те, щоб передати земельні паї в оренду приватному підприємству «Колос Чигиринщини». Тим більше воно обіцяло погасити борги на суму 340 тис. грн. Саме організаторські здібності Петра Опанасовича посадили його в крісло заступника директора цієї господарської структури.

Але коли ПП «Колос Чигиринщини» за рік експлуатації селянських гектарів виплатило кожному пайовику жебрацьких 240 кілограмів зерна, якими і десяток курей не прогодуєш, жителі вирішили позбутися такого «інвестора».

- Інфляція з’їла наші заощадження, а от розмір орендної плати жодного разу не переглядався. Але з нами ніхто і не радився, — навперебій скаржилися селяни. — Попередній директор, заліз у борги і передав корпоративні права за 400 тис. дол іншому. Не питаючи нас … Продав, як за кріпосного права, село разом з нами, як бидло. Невідомо кому, куди і на яких правах. За договорами оренди, яких ми в очі не бачили, закабалити нас на десять років.

Коваленко, відповідальний перед громадою, кинувся шукати гідного орендаря. Почув про ТОВ сільськогосподарське підприємство «Нібулон» і таки «посватав» його. Незабаром Петро Опанасович поміняв крісло заступника, але вже у філії «Чигирин» «Нібулона».

У 2008-2009 роках нові женихи викупили у селян нерухоме майно на загальну суму майже мільйон гривень. Причому за номінальною вартістю. Тоді як конкуренти з ПП «Колос Чигиринщини» заплатили селянам в десять разів менше. Машинно-тракторний парк з уцілілими приміщеннями досі на ходу і функціонує. Набагато складніше виявилося повернути власникам належні їм земельні ділянки, до яких присмокталися НП. До того ж необгрунтовано орендуючи їх. Здавалося б, перешкод для цього не було.

По-перше, селяни тягнуться до багатих, бо самі бідні. Перехід до нового інвесторові був обумовлений лише прагматизмом: отримувати не мізерні 1,5% орендної плати від нормативної грошової оцінки землі, а 4%. По-друге, своє рішення селяни підтвердили укладеними договорами оренди 416 земельних паїв. По-третє, власники земельних наділів не пробачили «Колосу Чигиринщини» халатного ставлення до годувальниці. Під урожай 2009 року ПП змогло засіяти всього 381 га. Інші ж 876 га кинула напризволяще, на заростання бур’янами. Тому й орендна плата в кінці року була смішною. Факт такої недбайливості зафіксований в акті за підписами галузевих фахівців Чигиринського району.

Всі аргументи «за». Проте своє право вільно розпоряджатися земельними ділянками селяни змушені були відстоювати в судах. Тяганина тривала довгих три роки. І весь цей час «Нібулон» справно сплачував орендну плату, не зорав ні гектара і не зібравши з нього ні кілограма зерна. По тонні хліба кожному! «За які такі карі очі? »- Запитувю у селян.

- Ну, це, знаєте, як «гуманітарна допомога». Щоб не здохли з голоду … Жителі Топилівка оббивали пороги судів різних інстанцій. Дійшли і до Верховного, який повністю визнав їхню правоту і виніс вердикт: договори між власниками земельних ділянок та ПП «Колос Чигиринщини» про оренду земельних ділянок визнати неукладеними (на момент реєстрації не були визначені межі наділів), витребувати їх з необгрунтованого користування ПП і повернути власникам.

Зауважте, не на користь другої або третьої сторони, а саме селянам, тим самим підтвердивши їх конституційне право — вільно розпоряджатися своїм паєм. Ну а далі, як кажуть, справа техніки. Оскільки речово-правові позови про витребування необгрунтовано придбаних земельних ділянок суди задовольнили, і вони були вільні від прав третіх осіб — не перебували в користуванні, оренді і т. д., то за волевиявленням власників земельних ділянок ТОВ СП «Нібулон» уклало з ними договори оренди. У лютому-березні 2011 року документи подали у відділ Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області для державної реєстрації.

Власне, вже тоді «Нібулон» мав законне право розпоряджатися довіреними йому селянськими паями, а саме — господарювати на 800 гектарах. Міг запросто переорати озимі, засіяні ПП «Колос Чигиринщини», і підготувати грунт під свою сівозміну. Але поступили начебто по-людськи: нехай вже зберуть урожай, ось тоді і займемо поля. Від такої «щедрості» ПП вкрай знахабніли і засіяло ці площі ще й своїми ярими культурами. Хоча, за законом, на період судових тяжб взагалі не мало права чіпати спірні гектари.

«Колос Чигиринщини» підігравав і Андрій Лудченко, начальник відділу Держкомзему в Чигиринському районі. За півроку головний розпорядник земель району зміг зареєструвати цілих … дев’ять нових договорів оренди з 416. Але, оформивши навіть таку малість, раптом «прозрів» і зажадав роз’яснень вищої інстанції: яким чином він повинен повернути ці земельні ділянки? Оскільки останні були зареєстровані в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі на попередника, то функціонер вимагав від суду вписати в постанову фразу «скасувати державну реєстрацію …».

Суд відмовив, бо не має права пояснювати і тлумачити власне рішення, чітко регламентує: договори є неукладеними. Тому земельні ділянки потрібно витребувати з ПП «Колос Чигиринщини» і повернути їх законним власникам — селянам. А як саме, повинен був знати керівник територіального органу Держкомзему, який, по суті, цю кашу і заварив.

Тим часом керівництво столичного Держкомзему ввело чергове нововведення — електронну реєстрацію договорів оренди землі. Новий порядок, який почав діяти з 5 серпня 2011 року, змусив селян пройти ще одне коло поневірянь. Хоча, на мою думку, електронний реєстр — це мавпяча робота. Ніякі договори не заносять в поземельну книгу, бо її в паперовому, первородному, варіанті просто не існує. А електронний файл у комп’ютері, погодьтеся, можна коригувати коли і як завгодно.

- Наші договори, які місяцями лежали без руху у Лудченко, потрібно було переробляти по-новому. Якщо раніше можна було подати прізвища орендодавців одним списком, з їх підписами, завірені печатками сільради та орендаря, то тепер кожен повинен був написати заяву власноруч і у відділі Держкомзему в Чигирині особисто підтвердити намір передати свій пай в оренду «Нібулону».

Уявляєте: хто — каліка, хто — навіки прикутий до ліжка. Ніяких поблажок: вези кожного пайовика із села в райцентр, щоб Лудченко прийняв від нас заяви. А бувало, і тричі до нього їздили. Це хіба не знущання над народом? ! — Спалахує Петро Коваленко.

Однак і це не прискорило реєстрацію документів про оренду. Земельний чиновник вперто ігнорував приписи Верховного суду, Миколаївського окружного адміністративного суду, який визнав протиправною бездіяльність держкомземівських чиновника і зобов’язав провести державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених між ТОВ СП «Нібулон» та власниками земельних ділянок.

Хто займається реєстрацією договорів оренди, знає, яка це тяганина. Спочатку несеш пакет документів в одну контору — Держкомзем. У другій конторі — Державний земельний кадастр їх перевіряють, привласнюють кадастровий номер і ставлять штамп «обмінний файл пройдено». Звідти документи знову повертають в першу контору.

Представники «Нібулону» з 416 договорами оренди пройшли цей шлях. Але з заключною реєстрацією Держкомзем зволікав. Власне, установа за цей час не зареєструвало жодного договору. Нікому!

Як протягом ночі в держкомземівському журналі реєстрації заяв з’явився запис про те, що ПП «Колос Чигиринщини» уклало з селянами Топилівка 205 договорів оренди, до цих пір залишається таємницею. Причому протизаконно, тому що ПП подало єдиний список з переліком прізвищ орендодавців, скріплений печаткою голови сільради, всупереч вимогам нової системи реєстрації. І проти волі селян, які не можуть зрозуміти: як їх прізвища опинилися в реєстрі орендаря, якому вони висловили недовіру?

Але найбільше зло: в результаті афери Лудченко одні й ті ж земельні ділянки опинилися в обробці … у двох орендарів — ПП «Колос Чигиринщини» і філії «Чигирин» ТОВ СП «Нібулон». З боку власника, то у мене подвійний виграш: якщо на мій пай припадає два користувача, то нехай обидва і платять. А якщо серйозно, то хто і як тепер розніме конкурентів? Чому в земельнії документації України, яку чиновники рекламують як найкращу в світі, з’являються кримінальні двійники? І чи не ховаються за ними корупційні схеми районного розмаху?

Олександр Цісаренко, новопризначений голова Чигиринської райдержадміністрації, обіцяє викорчовувати зловживання, як бур’ян. Так, принаймні, він запевнив сходку селян Топилівка. Після того, як ходоки побували у нього і повідали про свої земельні біди, у Олександра Борисовича був тиждень, щоб розібратися в них. А «в’їхавши» в колізію, не став би вислуховувати відверту брехню Лудченко перед чесним народом про те, що перехідна реєстраційна система через збої на Чигиринщині не працює. Але ж вона функціонує в сусідньому районі — Кам’янському. Та й по всій Україні. Недосконала, але діє.

Краще б Цісаренко не говорив цих слів перед зборами селян:

- Якщо ви вважаєте, що Держкомзем неправий, зверніться до суду!

Зал зашумів:

- Та ми, щоб ви знали, вже ситі цими судами! Находилися вже, але домоглися свого … Є рішення, і не одне, а Лудченко їх ігнорує. Тому що, ймовірно, має якісь зобов’язання перед орендарями. Якщо він виконає рішення суду, то тоді з нинішніх 1400 гектарів в користуванні «Колоса Чигиринщини» залишиться всього 600. От ви свого підлеглого і приструніть за такі викрутаси!

- Обійшли всі обласні кабінети, нас вислуховували, обіцяли вирішити конфлікт. А толку? ! І ви туди ж … Ялова нинішня влада! Ви говорите, що налаштовані на діалог з людьми, на співпрацю з нами, тоді прислухайтеся і до думки 484 селян з 700, які хочуть працювати під крилом нового інвестора.

А Лудченко народ просто затюкав. Його відмовокам міг повірити тільки недосвідчений голова райдержадміністрації. Адже ще півроку тому суд майже розжував керівнику відділу Держкомзему у Чигиринському районі те, що він повинен знати назубок.

Чиновнику потрібно було тільки вдумливо перечитати пункти 22, 23 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1021 від 9 вересня 2009 року. І згідно з ними діяти.

Запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, Лудченко повинен був скасувати в розділі книги записів на підставі рішення суду, внісши в автоматизовану систему відомості про скасування із зазначенням дати і підстави скасування. А вже потім сформувати, використовуючи згадану автоматизовану систему, нові аркуші книги записів. Поставити свій підпис і скріпити печаткою. І це ж зробити в поземельній книзі (якої немає). Та й розділ 4 в згадуваній постанові свідчить, що підставою для скасування договору оренди є рішення суду.

Отже, для скасування державної реєстрації договорів оренди землі не треба вносити будь-які відомості в книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди землі в паперовому вигляді, дозволи на що тривалий час домагається Лудченко. Через правовий нігілізм  керівника, повністю паралізована робота відділу Держкомзему в Чигиринському районі.

Чергова селянська сходка закінчилася нічим. Люди похилого віку, чиї паї повисли між небом і землею, не поспішали розходитися по домівках. Стояли разом біля Будинку культури та пахкали цигарками.

- Почекай, це ми від оренди страждаємо. А що буде, коли почнуть торгувати землею?

- На Київ підемо!

- Осоловів цей Київ … Послухав чорнобильців з афганцями? То-то й воно! Треба на місцях діяти, як партизани. Ти бачив кіно «Земля»? А буде ще страшніше! Як тільки закон про продаж землі приймуть, виріжу на осиці імена всіх депутатів, хто проголосував «за». Нехай проклинають їх правнуки.

Вирує село. Одне, інше … Назріває всеукраїнський селянський бунт.

 

Додайте свій коментар (оберіть спосіб)

ВКонтакте
FaceBook
Стандартні

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>