У парламенті зареєстрований проект закону України «Про грунти і їх родючость», який повинен систематизувати принципи захисту і збереження якості грунтів. До цих пір більшість законів у цій сфері були недієвими.
Земельне законодавство, сформоване в Україні на сьогоднішній день, досить повне, однак недієве через відсутність підзаконних актів. Таку думку висловив Микола Мірошниченко, доктор сільськогосподарських наук, заступник директора з наукової роботи НЦЦ Інституту грунтознавства та агрохімії ім. Соколовського, пише Дело.
Серед основних законів у цій сфері він виділив Земельний кодекс України, закон «Про охорону земель», закон «Про державний контроль над використанням земель», закон «Про оцінку земель», закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження родючості грунтів» .
Ті зміни, які відбувалися в останні двадцять років, зводилися в основному до зміни форми власності на землю, проте мало зачіпали аспекти збереження її якості.
«У нас в 2003 році вийшов закон про охорону земель — мертвий закон», — зазначає Сергій Булигін, академік-секретар відділення землеробства НААН. «Як часто у нас буває, закони хороші, але працювати вони не можуть, оскільки не забезпечені підзаконними актами і нормативними документами», — зазначив Микола Мірошниченко.
Так, наприклад, Земельний кодекс посилається на показники деградації грунтів, однак до цього дня розроблено лише 13 показників, у той час як самих деградаційних процесів налічується близько двох десятків. Закон України «Про оцінку земель» вказує, що оцінка родючості земель повинна проводитися раз на сім років. «Насправді ж, оцінку грунтів зробили 20 років тому, при цьому використовували дані дослідження земель шістдесятирічної давнини. І як з такими матеріалами можна оцінити реальний стан земель?», — Відзначає Микола Мірошниченко.
Проте основним пропуском в земельному законодавстві він назвав відсутність порядків і механізмів стимулювання заходів з охорони родючості земель. У контексті введення ринку земель та впровадження ринкових відносин економічний чинник може стати основним стимулом, який би змусив землекористувача піклуватися про землю, зазначає експерт.
«Логіка проста — якщо при закінченні терміну оренди буде виявлено зниження якогось із показників родючості грунту, то бізнесмен повинен буде компенсувати його повне відновлення. У такій ситуації бізнес віддасть перевагу вкладати кошти в підтримку якості землі заздалегідь, — відзначає він. — Західноєвропейського фермера не треба змушувати піклуватися про землю, оскільки там вдалося поєднати правові та економічні механізми — йому вигідно підтримувати родючість землі на потрібному рівні «.
18 січня в парламенті був зареєстрований проект закону України «Про грунти і їх родючость». «У ньому системно викладено всі принципи державної політики у цій сфері та основи держрегулювання», — відзначає він.

 

Додайте свій коментар (оберіть спосіб)

ВКонтакте
FaceBook
Стандартні

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>